Володимир Мономах (1053–1125 рр.) – знакова постать українського середньовіччя. Онук Ярослава Мудрого та візантійського імператора Константина IХ Мономаха ще задовго до сходження на київський престол зажив слави боронителя Руської землі, завдаючи нищівних ударів половецьким ордам, а ставши великим князем, поклав край їхнім руйнівним набігам. Його талант миротворця і державника повною мірою проявився після утвердження на київському престолі: владнання міжкнязівських чвар зумовило об’єднання навколо Києва більшості розпорошених руських земель. Однак не ці діяння стали визначальними для привласнення імені Володимира Мономаха мнимими спадкоємцями києворуської спадщини.