Не розривай між нас любові! Уляна. Умру без тебе, Олексію! Олексій. Собі я смерть заподію! (Далі співають одночасно). Олексій. Горе, лихо і біда! Не дають за мене! Ой Улясю, серце моє, Не забудь ти мене! Уляна. Горе, лихо і біда! Не дають за тебе! Олексію, серце моє, Не покинь ти мене! Терцет Стецька, Прокопа і Одарки Стецько. Харцизяка мене бив! А я й каші ще не їв... Одарка. Ось внесу тобі я каші... (Йде). Стецько (плаче). Ги-ги-ги-ги-ги! Каші хочу, каші, каші! Прокіп. Ой, ходім ми за лісок, Там новенький є шинок, Купимо горілки глек... Стецько. Цур тобі із нею, пек! Каші хочу, каші, каші! Одарка (приносить йому великий шматок каші). Одже й каші на шматок. Їж же, сину, та не плач. Стецько. Еге! Ось побач: Я хоч і зовсім Оцю грудку з'їм, А плакати ще буду. Ще-бо мняса я не їв: Так сього я не забуду. Одарка. Ходім до хати ми, ходім! Тобі мняса я добуду. Стецько. Та я і м’ясо хоч поїм, А плакати-таки все буду. Прокіп. От лихо, лихо і зовсім, Нігде горілки не добуду! Перша пісня Осипа Скорика, відставного солдата, дядька Олексія Лиш умєй за дєло взяться, Можно всюди поживляться; В полє бий, коли, руби, – Дома дєнєжки бери. Подпускай дєвчатам ляси, Старим бабам балянтраси; Сам же в оба лиш смотри, Да з них дєнєжки бери. В свєті много чудаков; Ох! і не без дураков; Только ім не говори, Молча деньги з них бери. Не один на свеєті я – Лекар, купчик і судья Правдой в свєті не живьот І, гдє можно, знай берьот. Друга пісня Олексія Горе, лихо, пропадаю! Де сховатись від біди? Смерть найти я де, не знаю; Від людей куди втекти? Ой, хожу я і блукаю, Як те сонце в крузі! Куди їду – що шукаю? А все серце в тузі! Горо крута – розступися, Лісу темний – розійдися, Річко бистра – піднімися, Вся звіряка – ізбіжися... Погубіть мене мерщій. Коли хочеш, щоб пропасти, То живи серед людей. Від їх бід і від напасти Швидше вмреш, чим від звірей! Третя пісня Уляни Ой дядечку, Голубчику, Змилуйся надо мною! Не дай мені, Сиротині, У яму іти живою! Як рибонька без водиці, Так я, сердешна, б'юся! За дурного за Кандзюбу Силує матуся! З Олексієм розлучають, Не дають пожити, Лучче смерть я заподію, Коли не любити. Ой дядечку, Голубчику, Не дай мені пропасти! Прошу тебе, Ратуй мене, Защити від напасти! Озьми своє ружжо страшне Та стрельни в Уляну; Ой, чим іти за нелюба, Лучче лягти в яму. Озьми свою шаблю гостру, Зрубай мене разом! Без милого Олексія Вмру одним я часом. Ой дядечку, Голубчику, Прошу тебе, Ратуй мене, Не дай мені пропасти! Друга пісня Скорика Уж недаром ми хадили, |
