Щоб тут поле,
А тут ліс;
Недалеко б дідько ніс.
От тут дівка, а тут батько,
А тут їх і хати,
Щоб недовго до них швандять,
А швидш дочухрати.
А то швандяй,
Швандяй, швандяй,
Швандяй, швандяй...
Пісня Одарки
Та лиха ж моя година!
Мене мати втопила:
За п'яницю віддала,
Щоб я, бідна, пропала!
Була собі попівна,
Меж дівками королівна;
Мудрі бублики пекла
І танок усім вела.
Тепер куди гожуся?
З п'янюгою вожуся!
Ні з ким взяти поради
І совіту подати.
Краса моя зав'яла!
Худобонька пропала!
Гай, дівочії літа!
Плачу, як та сирота!
Друга пісня Прокопа
І ще того не забув,
Як я парубком був.
З дівчатами женихався,
По вулицям усе я шлявся.
А тепер уже не так;
Вже не той у мене смак.
Цур йому вже женихатись.
От на вольну швидш забратись.
Ой, жінки ви, цокотухи!
Не смашніш ви від сивухи!
Хоч як хочеш, так цілуй;
А смашніш як: буль, буль, буль!
Другий дует Прокопа і Одарки
Одарка (ласкаво).
Ке лиш пояс сюди, моє серденько!
Прокіп (ніжачись).
Озьми пояс, підв'яжи, та легесенько.
Одарка (з великою ласкою).
Давай, давай, голубчику, давай пояс сюди.
Прокіп.
А що ж? скажу: голубочко! нема пояса в мене.
Одарка.
Адже ти в шинок ходив викупати його?
Прокіп.
Коли ж грошей не було, знов заставив його.
Одарка.
Бодай тебе заставляла лихая година!
Прокіп.
А чим би я похмеливсь? Тут лиха година!
Одарка (засукуючи рукави).
Та хоч гріх, хоч і два, поб'ю я п'янюгу.
Ох, був колись чоловік, тепер спився з круту!
(Далі співають одночасно).
Одарка.
Поб'ю тобі морду всю,
Хоч я тобі й жінка,
Бодай лучче ісказивсь!
Ох, бідна я жінка!
Прокіп.
Та чим би я похмеливсь,
Якби не горілка?
Та чим же я винуват,
Дорога горілка.
Третя пісня Скорика.
Ми, как в службу поступаєм,
Всю натуру оставляєм:
Бил ти п'яніца і мот, –
В службе будєш ти не тот.
Палка! дєло ти святоє;
Ум і разум нам дайош.
Бросиш, брат, ти всьо пустоє,
Как к фельтфебелю попадьош!
Ах, фельтфебель, друг любезной!
Вмєсто крьостнаво отца.
Полтораста ти улєпиш
і поправиш маладца!
Четверта пісня Скорика («чаклування»)
Тара, бара, мара, деларжан!
Пуру, буру, туру, акерман!
Бендер, кардаш,
Дюпень, мар'яж,
Йок пшик, йок пшик.
Четверта пісня Стецька
Бодай не дождали,
Щоб я з вами їв!
А ось що скажу
Оттут вам усім:
Мати, ісказися,
Батько, подавись, :
Жених, провалися,
Москаль, утопись.
Тепер же ти, Уляно,
Аж ось мене послухай:
Ой, плач тепер, небого,
Потилицю чухай.
Жених твій крепак
(Нехай йому болячка!),
Через нього і ти стала
Не хто, як крепачка.
Крепачка, крепачка,
.Крепачка, крепачка,
Крепачка...
Пісня хору дівчат
Та ти, душечко, наша Улянко!
Обмітайте двори,
Обмітайте двори,
Застилайте столи,
Кладіте ложечки,
Срібні блюдечки,
Золотії мисочки,
От ідуть дружечки!
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Ой чому, чому
