Литмир - Электронная Библиотека
Содержание  
A
A

Берклі, 1968

Життя Марії - i_043.jpg

Закляття

Прекрасним є людський розум і непереможним.
Ані ґрати, ні дріт, ні викидання книжок у жорна,
Ні вирок вигнання нічого проти нього не вдіють.
Він установлює в мові загальні ідеї
І веде нашу руку, саме тому ми пишемо з великих літер
Правда і Справедливість, а з малих — брехня і кривда.
Він понад тим, що є, здіймає те, що бути повинно,
Ворог розпачу, друг надії.
Він не знає ні елліна, ні юдея, ані раба, ані пана,
В керування віддаючи нам спільне господарство світу.
Він із плюгавого ґвалту замучених слів
Рятує думки ясні та суворі.
Він говорить нам, що все є завжди новим попід сонцем,
Розкриває долоню затвердлу того, що вже здійснилось.
Чудовою і молодою є Філо-Софія
Й споріднена з нею поезія в Добра на службі.
Природа щойно вчора святкувала їхнє народження,
Звістку про що горам принесли єдиноріг і луна.
Славною буде їхня приязнь, час їхній не має кордонів.
Їхні всі вороги прирекли себе на загибель.

Берклі, 1968

Так мало

Так мало сказав.
Короткі дні.
Короткі дні.
Короткі ночі.
Короткі роки.
Так мало сказав.
Не встиг.
Серце моє втомилося
Захватом,
Розпачем,
Старанністю,
Надією.
Паща левіафана
Змикалася на мені.
Голий лежав на берегах
Безлюдних островів.
Потягнув мене за собою в безодню
Білий кит світу.
І тепер я не знаю,
Що було насправді.

Берклі, 1969

Завдання

З тривогою й трепетом думаю,
Що знайшов би виправдання своєму життю,
Лише б коли зважився на публічну сповідь,
Викриваючи шахрайства, власні й моєї епохи:
Ми могли озиватися скрекотом карликів різних та бісів,
Але чисті й гідні слова нам були заборонені
Під загрозою такої суворої кари, що коли хтось
Вимовляв з них бодай одне,
Сам себе вважав утраченим після цього.

Берклі, 1970

Дар

День такий щасливий.
Туман розсіявся рано, я працював на городі.
Колібрі висіли над квіткою каприфолю.
Не було на землі речі, якої б хотів.
Не знав нікого, кому варто було б заздрити.
Що сталось поганого, забув.
Не соромився думати, що я той, ким я є.
Не чув у тілі жодного болю.
Випроставшись, бачив блакитне море й вітрило.

Берклі, 1971

Життя Марії - i_044.jpg

Втеча

Коли місто спалене лишали ми за собою,
На шляху польовім до неба здіймаючи очі,
Я казав: «Хай сліди по нас заростають травою,
Хай у вогні замовкають голоси пророчі,
Хай померлі померлим розповідають, що сталось,
Нам судилось новий народ народити по цій пустелі,
Вільний від зла і щастя, яким десь там спалось.
Ходімо». А меч вогняний відчиняв для нас землі.

Гошице, 1944

Життя Марії - i_045.jpg
Життя Марії - i_046.jpg

Інформація видавця

УДК 821.161.2

ББК 84.4Укр

Ж15

Жадан Сергій

Життя Марії. Книга віршів і перекладів. — Чернівці: Meridian Czernowitz; Книги — XXI, 2015. — 184 с.

Жодну частину з даного видання не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі без письмового дозволу видавництва.

Видання здійснено на замовлення Міжнародної літературної корпорації Meridian Czernowitz

Copyright © 1945, 1953, 1962, 1965, 1969, 1974 by The Czeslaw Milosz Estate. All rights reserved

© Сергій Жадан, 2015, вірші, переклади

© Meridian Czernowitz, 2015, видання українською мовою

© Студія Графпром, 2015, дизайн-концепт

© Сергій Жадан, 2015, фотографії

© Ілля Павлов, 2015, фотографії

ISBN 978-617-614-085-6

Зміст

Інтро

Райнер Марія Рільке. (З циклу «Життя Марії»).

Благовіщення _6

Вірші

Наші діти, Маріє, ростуть, ніби трава… _8

Звідки ти, чорна валко, пташина зграє?.. _10

Візьми лише найважливіше. Візьми листи… _14

Чого лише не побачиш на цих вокзалах… _16

Ось я лишаю зброю й починаю повзти… _18

Солдатське взуття — саме для цих кам’яних доріг… _20

Чорна, ламана, зла, зимова… _22

Не розуміючи після, не сприймаючи до… _25

Тому що ніколи тебе не вирвеш… _26

Літо лишило тобі високу пшеницю… _28

Вночі я не встиг про це сказати… _30

І що робити з усім цим тепер… _32

Золото на воді й вогні за рікою… _35

Птах уночі забивається до кімнати… _36

Я би ніколи не говорив цих слів, якби не ймовірність… _38

Можливо, я просто не вмію передати все це словами… _39

Давай, скажи їй щось, зупини… _40

Я так і не зрозумів кількох речей… _42

Перші дні листопада… _44

Добре, добре, знищуй листи… _46

Десь на початку осені з’являються тиша й міць… _49

І вже коли ти спиш, починається сніг… _50

Чому мене немає в соціальних мережах

Голка _54

Пошуковик _57

Секта _58

Чеченка _60

23
{"b":"568654","o":1}